й "читабельною" для оточення. В чому ж проявляуться
така ригiднiсть поведiнки особистостi при авторитарних праг-
ненняхi

Е. фромм визначау авторитаризм "як тенденцiю злиття свого
"Я" з чиєм-небудь (зовнiшнiм), щоб таким чином набути силу,
якоє недiстау самому iндивiдовi". Чiтко даний механiзм вияв-
ляуться в прагненнi до поневолення iнших, панування над ни-
ми, домiнування.

З перших же хвилин життя людина пiдпадау пiд вплив тен-
денцiє поневолення. iнтереси дитини, що зявляються вперше,
селекцiонуються категоричними "можна" чи "не можна", якi
диктуються батьками та суспiльством. Уже з перших крокiв
людина мимовiльно "йде по життю" з певними обмеженнями
поведiнки й не може радiсно вливатися в середовище, бо зразу
ж пiдлягау дiє закону пiдкорення однiує людини iншiй. З дитин-
ства у субукта виробляуться терпiння до ситуацiє, коли вiн
вважау себе власнiстю iншоє людини, або ж потiм iншого робить
своєм здобутком. У цьому можна вбачати витоки такоє риси, як
авторитарнiсть.

Авторитарна особистiсть здатна на дотепнiсть, турботу й
навiть на любов ("вона любить тих, над ким вiдчувау владу").
Вона не здатна лише на тс, щоб забезпечити iншiй людинi
свободу й незалежнiсть.

Стосунки домiнування проявляються й у сiмейнiй ситуацiє
пiд виглядом "природного пiклування" (природноє турботи), що
може виливатися в спорудження "золотоє клiтки".

В деяких випадках вiд такого прояву любовi батьками до
дитини у неє може наростати тривожнiсть, оскiльки любов для
неє може означати полон i увязнення.

Особистiсна деструкцiя субукта, яка визначау дисфункцiє
спiлкування, може виражатися в замаскованих невротичних
симптомах, якi часто не розпiзнаються субуктом. При цьому
в поведiнцi починають домiнувати iррацiональнi компо-
ненти.



iррацiональнiсть поведiнки зумовлюу дiє, спрямованi люди-
ною на тс, щоб позбутися нестерпного для неє емоцiйного стану,
але - без можливостi прогнозувати результати. Така поведiнка
хибуу iлюзорнiстю щодо вирiшення тих чи iнших питань, а
засоби спiлкування та взаумодiє з оточенням насправдi супере-
чать свiдомим намiрам.

Зате рацiональна поведiнка, навпаки, приводить до збiгу
результату дiє з мотивацiую. Психiчне здоровя присутну тодi,
коли людина дiу адекватно до мсти добитися реального резуль-
тату, i не лише правильно його прогнозуу, а й застосовуу адек-
ватнi засоби для його досягнення.

1.2.4. ХАРАКТЕРНi ОСОБЛИВОСТi
ПСИХОКОРЕКЦiЙНОГО ПРОЦЕСУ
В ГРУПi АСПН

Психокорекцiє в групi АСПН завжди притаманна орiунтацiя на
зясування глибинно-психологiчних передумов труднощiв спiл-
кування, породжуваних особистiсною проблемою. Для нас про-
блема набувау статусу особистiсноє, якщо вихiднi данi (тобто
необхiдна iнформацiя для єє розвязання) залишаються невиди-
мими для субукта, тобто ним не усвiдомлюються. Ось тому
Психокорекцiйний процес у групi АСПН з необхiднiстю вимагау
дослiдження несвiдомоє сфери психiки. АСПН - це навчання
глибинно-психологiчному аналiзовi одержуваного в групi пове-
дiнкового матерiалу. Це може бути: вербальна продукцiя, не-
вербальна, малюнкова чи топологiчнi моделi. Тому АСПН -
це в першу чергу навчання, а не тренування, бо в основу одер-
жуваних результатiв покладено точнiсть психодiагностики та
вмiння цiлiсного аналiзу поведiнковоє продукцiє.

Психокорекцiйний процес АСПН завжди вбирау в себе дос-
лiдницький аспект, що грунтууться на спiльнiй активностi клi-
унта й психолога, який веде групу. Цим вiдрiзняуться групова
психокорекцiя вiд традицiйних методiв, що ставлять за мету
донести готовi знання, втiлити Єх у практику. В групi ж АСПН
учасники оволодiвають дослiдницькими навичками аналiзу мо-
делi спiлкування, котре складауться в групi спонтанно й неви-
мушене.

Психокорекцiя в групi не передбачау навчання на абстракт-
них моделях, без спiввiднесеностi Єх iз досвiдом єє членiв. Воно
будууться на матерiалi кожного з учасникiв, породжуваному в
ситуацiє "тут i тепер". Аналiз попереднього досвiду вибувауться
шляхом його введення в групу через моделювання. Для цього
мiнiмiзууться подання сюжету й актуалiзууться спонтаннiсть i
свобода поведiнки.

Психокорекцiйний процес у групi АСПН зливауться з дина-
мiкою розвитку групи й iндивiдуальним пiзнанням несвiдомих
першопричин особистiсних проблем субукта.

На вiдмiну вiд соцiальне перцептивних груп тренiнгу, робота
в групi АСПН цiлком зорiунтована на пiзнання характеру осо-
бистiсних проблем членiв групи та дослiдження життувих пе-
редумов Єх формування. Робота з соцiально-перцептивними
моделями в АСПН пiдпорядковууться завданням i конкретним
цiлям iндивiдуально-особистiсноє психокорекцiє.

Психокорекцiйнi цiлi з самого початку визначаються лише
в загальному виглядi, Єх конкретизацiя вiдбувауться в ходi ро-
боти групи.

Психодiагностика в АСПН мас процесуальний характер i не
передбачау використання наслiдкiв формалiзовано-тестового
обстеження учасникiв