Я вдячний тобi, батьку, що ти
дав менi свою працездатнiсть - i бiльше нiчого!

П.: Якщо дозволиш, група звертатиметься "до батька" вiд
твого iменi.

Група виконуу вправу "прийняття на себе ролi Руслана".

С с р ж : Русланс, я був неправий щодо тебе (сказав вiд iменi
батька).

Сергiй: Ссрж вiдчувау себе дуже комфортно в ролi батька
(до Ссржа зi смiхом. А потiм до порожнього стiльця): Батьку,
я вдлчнии тобi за тс, що єй рано навчив мене самостiйностi.
Тепер, у своє 18 рокiв, я маю те, що iншi набувають за все
життя. Насамперед, я матерiально незалежний.

Андрiй: Велике спасибi за те, що дав можливiсть бути
самим собою, дав цей потяг. Тиснув на мене, тому постала стiна
непорозумiння. Але в менi с частина тебе. Спасибi за те, що
хотiв зробити мене "кимось".

148

С е о г i й : Я вдячний за тс, що ти навчив мене бути опорою
матерi. Цс узгоджууться з моую роллю чоловiка.

П.: Батько говорить: "Дивно, що ти менi дякууш за це. Менi
здасться, ти пiдкреслюуш критично те, що ти - опора для

матерi, а не я.

Р.: Так;) розмова справдi була рiвно рiк тому. Я подякував
ЙОМУ за мою самостiйнiсть. Вiн вiдповiв так само. Але iснування
двох дiалогiв неможливе. Нерозумiння матерi як жiнки, як лю-

дини- ,- -

Р.: (До порожнього стiльця): Батьку, тооi потрiбен був слух-
няний обукт. Ти абсолютно не знауш матерi. Ти зробив iз неє
служницю. Так, вона не пiдтримала тебе в тяжку хвилину. Чи
петвоя в тому провинаi Чи не твоу бажання пiдкоритиi Ти не
чууш iнших людей, тебе можна "знищити" лише силою iдеє. Ти
навiть зараз не розумiуш мене, думауш, що я мелю нiсенiтницю.
Ти менi сказав: "Ти б був фашистом!" А я маю право хоча б на
думки, у мене с своє мрiє та переконання.

П.: Батько говорить: "Я не розумiю тебе".

Р.: Ситуацiя нереальна, менi так потрiбна допомога! Й вiн
цс розумiу, але я єє вiд нього не отримую, це залишауться мрiую.

П.: Допомогу не можна одержати вiд людини, яка для тебе
психологiчно "знищена". Ти його намагаушся бачити слабким,
нагинаючи до землi. Ти ж цим зайнятийi

Р.: Можливо. (До порожнього стiльця): Я ненавидiв це в
твоуму ставленнi до людей. Чому ти не говориш правдуi Лише
поза спиною. Ти завжди був такий (Я бачу зараз його i його
емоцiє - у мене все всерединi кипить).

П с й х о д р а м а

П.: Давай з тобою "програумо" ситуацiю. Дiалог. Якщо я -
"батько", то звертайся до мене на "ти".

Р.: Це та ситуацiя, колiє я знайшов пiдхiд. (Входить у роль)
Батьку, менi треба з тобою поговорити. Я був неправий у тiй
ситуацiє.

П.: Я радий це чути.

Р.: Я визнаю свою некомпетентнiсть, я був неправий.
"Батько" (психолог): Для твого вiку цс не страшно.
Р.: Ти завжди принижував такi вiдносини з жiнками, став-
лячи менi це в провину.

П.: (за батька): Якii Я не зовсiм розумiю. i чому тебе так
хвилюу, як я поводжуся з жiнкамиi

Р.: Ти знауш, що я говорю про вiдносини з матiрю.
П.: Ти говорив про некомпетентнiсть. Ти бажауш бути бiльш
компетентнiшим V стосунках з жiнкамиi i таким чином випро-
бовууш своє можливостi на матерii Чи варто обтяжувати своу
життя стосунками з матiрю, як iз жiнкоюi

149

Р.: Я хочу пiдняти свiй престиж в очах жiнок. Я хочу пiдняти
Єхнiй авторитет.

П.: єхнiй чи свiйi

Р.: i те, й iнше. Ти (до батька) цiкавиш мене як чоловiк i
як жiнка - в твоєх вiдносинах з матiрю.

П.: (Поза грою.) Ця помилка суттува. Ти сам у собi несеш
i чоловiче й жiноче начало, очевидно.

Р.: Я так сприймаю батька.

П.: Цiкаво, чому "очi батька" - поза сiмейною ситуацiуюi

Р.: Сiмє, як такоє, немау.

Аналiз малюнкiв Русла на

Аналiз мал. 14-27 проведено разом iз Русланом у дiалозi з
ним. Подаумо також пояснення психолога, якi грунтуються на
матерiалi цього аналiзу.

Розглянемо мал. 14 - "Моя сiмя".

Р.: Очевидно, я в такому вiцi, що батько мене цiкавить у
своєх психологiчних рисах.

П.: Але й у цьому малюнку (мал. 14) ви з матiрю на одному
рiвнi - в "нижнiй позицiє". А що означають пунктирнi лiнiє на
буквi "Я"i

Р.: Це тс, що я зорiунтований на матiр.

П.: Але ж якщо пунктири продовжити вгору, то якраз по цiй
частинi ударяу батько й, притому, важчим боком "штанги".

Р.: Так, останнiм часом усi удари зорiунтованi на мене,
неначебто й за матiр.

П.: Малюнок показуу, що бiля матерi Ви себе почувауте
жiнкою (може, це вiдчуття дитячоє захищеностi): хвiст, це як
чоловiчий символ, а пунктирами Ви окреслили задню чуттуву
"частину" "Я". iше ця чуттува сторона "Я" зливауться з рукою
батька.

Р.: Я вражений тим, що Ви говорите, бо рука батька потрап-
ляу в один малюнок, який я вважаю головним серед iнших.

Це мал. 15 "Чоловiк, жiнка i я". Я стою на руцi батька, а
мати опирауться на його палець.

Далi дамо пояснення до малюнкiв Руслана з урахуванням змiс-
ту дiалогу, який прояснив розумiння малюнкiв самим автором.

У групi Руслан розповiв, що мама з ним дiлиться як з "по-
другою" деякими подробицями