витiснення, опори, за-
хисти й iн. Феномен витiснення пiдмiнюуться небажанням
усвiдомлювати (алiенацiсю). Якщо в психоаналiзi, та й в
наших дослiдженнях, елемент спонукання до усвiдомлення вiд-
сутнiй , то в iнтегральному психоаналiзi вважауться необхiдним
"застосовувати глибинний аналiз, за якого психоаналiтик не
дозволяу пацiунтовi уникнути усвiдомлення".

Нам здауться, тут можна знайти порушення етично-профе-
сiйних норм психотерапiє (та психокорекцiє), бо, в нашому ро-
зумiннi, в такому разi може бути присутнiй елемент свавiлля й
прихованого психологiчного тиску на клiунта. Якщо ми в своєй
практицi покладаумо надiю на розвиток розуму, iнтелекту через
пiзнання логiки несвiдомого, то iнтегральний психоаналiз - на
почуття. Ось як про це пише його основоположник Кеппе: "iн-
тегральний психоаналiз був побудований цiлком на експери-
ментуваннi, яке привело до висновку, що фундаментальний
елемент людини у почуття (релiгiя). Центральним почуттям
вважауться любов, "Коли почуття любовi пiддасться обструкцiє
з боку суутностi, заздрощiв, ненавистi, в результатi виходить
дезорiунтована особистiсть" .

Одначе при цьому Кеппе йде по поверхнi, констатуючи, як
зовнiшнiй спостерiгач, дезiнтеграцiю особистостi. Ми
ж переконанi, що всi тi деструкцiє, на якi вiн указуу, сприяють
внутрiшнiй субуктивнiй iнтеграцiє психiки субуктом.
Адже субуктивна iнтеграцiя здiйснюуться завдяки iнверсiє, ви-
кривлення реальностi, вiдступу вiд неє на догоду потребам iде-
алiзованого "Я" та iн. Тому iнтегральний психоаналiз, хоч i
спонукау субукта до усвiдомлення iнверсiє, тим же його й де-
зiнтегруу, не дбаючи про наступну стадiю iнтеграцiє, яка може
сприяти психiчному оздоровленню та розвитковi. Механiзми,
якi ми називаумо "позитивною дезiнтеграцiую та вто-
ринною iнтеграцiую", випадають iз поля зору аналiтич-
ноє трилогiє. Це й зрозумiло: за вiдсутностi категорiє "несвiдо-
мого" нiяк пояснити наявнiсть субуктивноє iнтеграцiє.

Дискретний пiдхiд до розумiння психiки, фактично присут-
нiй у данiй теорiє, не враховуу внутрiшнiх механiзмiв особистiс-
них змiн, якi вiдбуваються на латентному рiвнi. Тому у

За нашим переконанням, найбiльшу дiувiсть мау та iнформацiя, яка е
значущою для субукта з внутрiшньозумовлених причин, якщо вона вiдповiдау
тенденцiям захисноє системи, особливо базовим (особистiсцим) захистам.

зрозумiлою апеляцiя до феномена воля, який повязууться з
емоцiйною сферою. Але ж не слiд забувати, що почуття "у усiм
лише в царствi фантазiє".

Щоб керувати змiнами на латентному рiвнi, потрiбно адек-
ватно психодiагностувати, а для цього самi науковцi не повиннi
iнверсувати реальнiсть, iз якою мають справу, перекручувати
єє. В психоаналiтичнiй же трилогiє цс робиться з самого початку:

психiка сприймауться однобоко через свiдоме з iгноруванням
несвiдомого. Й особливо опукло це проглядауться через став-
лення Кеппе до феномену "лiбiдо". Кеппе та його послiдовники
звинувачують 3. Фрейда в тому, що вiн "плутав подавлення
любовi з подавленням сексу". За цього переконання доцiльно
подавляти секс, сприяючи розвитковi любовi. Виникау запитан-
ня: де ж тут мiсце iнтегральностi (аналiзовi), значущiсть якоє
пiдкреслюуться назвою теорiє. Клаудiа Пачеко, послiдовниця
Кеппе, мотивуу це так: "Спартанцi досягли таких екстраорди-
нарних фiзичних i психологiчних можливостей, дякуючи сво-
уму стримуванню". Звичайно, можна погодитися з єє
твердженням, що "людина, яка активно вiддасться сексуальним
заняттям або фантазiям, створюу у себе стрес (фiзiологiчну
втому)" . Проте, якщо вiдкинути несвiдоме, в актив дослiд-
жень "Трилогiє" не потрапляу феномен Едiповоє ситуацiє, яку
переживау iндивiд у дитинствi, а також тс, що лише платонiчнi
порухи душi повязували його з близькими людьми. Єнцестуознi
потяги, що розвиваються в дитинствi, створюють у зрiлому вiцi
непереборнi труднощi V злиттi нiжностi та чуттувостi в одне
русло, що й породжуу феномен, названий 3. Фрейдом "пси-
хiчна iмпотенцiя ".А це якраз i не дау людинi бути чут-
туво (сексуально) щасливою з коханою людиною. Пачеко сама
констатуу цей факт: "Коли той, хто любить, бачить коханого,
вiн починау вiдчувати всi симптоми, характернi для тривоги:

серцебиття, слабкiсть у колiнах, вологi руки, запаморочення..."
Хiба це не ознаки страху зближення з iнцестуозним обуктомi
Ми маумо досить доказiв того, що обукти iнцестуозних потягiв
мають тенденцiю замiщення iншими - ось витоки психологiч-
них труднощiв чуттувого зближення з ними. Кеппе вбачау про-
блеми в тому, що людина "роздiлила саму себе на двi частини:

реальну, яку вона подавляу, й штучну, яку вона стримуу" .
Коли ж ми будемо пiдштовхувати iндивiда до подавлення (ви-
тiснення) сексуальних потягiв, що прагнуть фiзичноє реалiзацiє,
чи не у цс "штучною стимуляцiую"i Нам здауться, що так. Ми
вбачаумо завдання психолога в допомозi людинi позбутися уяв-
них проблем, породжуваних незавершеними